Робота з файлами в ОС Windows
Файл — це іменована область зовнішньої пам’яті комп’ютера, яка містить логічно пов’зані дані.
Робота з файлами або управління файлами складається з кількох типових операцій:
1. створення папки;
2. перейменування файлу або папки;
3. копіювання файлу або папки;
4. переміщення файлу або папки;
5. 5.видалення файлу або папки.
7. Структура вікна в ОС Windows.
Вікно – це прямокутна область екрана, в межах якої користувач може виконувати різні операції над об’єктами ОС.
Вміст вікна — може бути різним в залежності від призначення програми .Кордон вікна — щоб змінити розмір вікна , потрібно перетягнути кордон.Заголовок вікна — містить назву програми . Щоб перемістити вікно потрібно навести мишу на заголовок і перетягнути .Системна кнопка — відкриває системне меню.Системне меню — служить для роботи з вікном.Кнопка Згорнути — скорочує розмір вікна до значка в панелі завдань. Щоб відновити вікно , потрібно клацнути по його значку в панелі завдань.Кнопка Розгорнути — розгортає вікно на весь екран.Кнопка Відновити — відновлює колишній розмір і розташування вікна .Кнопка Закрити — закриває програму : вікно зникає , програма завершує свою роботу та звільняє пам’ять комп’ютера .Меню програми .Панель інструментів.Вертикальна смуга прокрутки — служить для переміщення інформації у вікні.Горизонтальна смуга прокрутки — служить для переміщення інформації у вікні.Бігунок .Статус- рядок — відображає параметри і режим роботи.
8. Особливості побудови діаграм у редакторі Word.
9. Проведення обчислень в таблиці редактору Word.
Текстовий процесор Word 2007 має засоби для проведення обчислень над числовими даними, розміщеними в клітинках таблиці. Для цього потрібно у відповідних клітинках таблиці записати формули для обчислення.Формула задається виразом, який починається зі знака =. У цьому виразі можуть бути використані числа, знаки арифметичних дій.
Щоб провести обчислення, необхідно виконати такий алгоритм:
· Установити курсор у клітинку, в якій повинен розміститися результат обчислень.
· 2. Виконати Макет => Дані => Формула що відкриває діалогове вікно Формула (рис. 1.36).
· 3. Записати у відповідному полі діалогового вікна формулу, ввівши її з клавіатури або вставивши необхідну функцію зі списку Вставити функцію.
· 4. Установити за потреби формат одержуваного результату.
· Вибрати кнопку ОК.
10. Робота зі списками в редакторі Word.
Список — це набір фрагментів документа, які, як правило, мають однакове форматування й початок яких позначений спеціальним чином. Фрагменти документа, які складають список, звичайно називаються пунктами списку.
Microsoft Word підтримує автоматичне створення та оформлення списків. У процесорі Word можна використовувати два основні види списків: нумеровані та маркіровані. При створенні нумерованих списків їхні пункти нумеруються у зростаючому порядку. У маркірованих списках усі пункти позначені однаковими маркерами, які складаються з одного або більше символів. Ієрархічні списки є багаторівневими списками, в яких на різних рівнях можуть міститися нумеровані або маркіровані списки. Створення списків виконується за допомогою відповідного діалогового вікна.
11. Сортування в редакторі Word.
При упорядкуванні даних в алфавітному чи іншому порядку (в основному, у таблицях) користувачі часто стикаються з труднощами. Для цього у Word існує команда Сортування.
Потрібно пам’ятати, що команда Сортування призначене не тільки для сортування даних у таблиці. З її допомогою сортуються елементи будь-якого списку, і не має значення, чи знаходяться вони в таблиці чи в простому списку із символами кінця абзацу наприкінці кожного рядка.
Сортування здійснюється в алфавітно-цифровому порядку. Необхідно вибрати напрямок сортування (по убуванню чи по зростанню) і її тип (по тексту, даті чи числу).
Для того щоб відсортувати дані в таблиці, потрібно зробити наступне:
· Виділити стовпчик, рядок чи елементи таблиці, який необхідно відсортувати.
· Виконати команду Таблиця Сортування. (Якщо виділена інформація знаходиться не в таблиці, то команда буде називатися Сортування тексту.) На екрані з’явиться діалогове вікно, представлене на мал. 18.
· Якщо в тексті є заголовки, які не потрібно сортувати, у розділі Список потрібно вибрати пункт Із рядком заголовка.
· У розділі Сортувати слід вибрати стовпець, по якому потрібно сортувати в першу чергу.
· У списку Тип слід вказати тип інформації, що міститься в стовпці, вибравши пункт Текст, Число чи Дата. Потім вказати напрямок сортування, вибравши По зростанню чи По убуванню. Для сортування інформації в інших колонках повторити пп. 4 і 5.
· Клацнути на кнопці ОК, щоб виконати сортування.
12. Форматування абзаців в редакторі Word.
Під форматуванням абзаців розуміють виконання таких операцій:
· -задання величини відступів абзацу;
· -установка міжстрічкового інтервалу;
· -визначення відстані між абзацами;
· -вибір фону і контуру абзацу тощо.
13. Форматування символів в редакторі Word.
Пряме форматування символів. Символами прийнято вважати літери, цифри, спеціальні символи, знаки пунктуації і пробіли. При виводі на екран тексту нового документа використовується шрифт, встановлений у Word за замовчуванням. Для зміни зовнішнього вигляду символів потрібно їх виділити, а потім провести потрібне форматування. Якщо активізувавти команду, не виділивши текст, то нові параметри будуть призначатися з позиції курсора.
Для зміни параметрів шрифту призначені інструменти групи команд Шрифт командної вкладки Главная; вимикач цієї групи команд відкриває діалогове вікно Шрифт де можна задавати вигляд, розмір шрифту, його накреслення, ефекти, а також міжсимвольний інтервал і анімацію.
14. Форматування сторінки у редакторі Word.
При введенні і друкуванні тексту Word використовує встановлені за замовчуванням розміри поля сторінки. Змінити ці параметри можна за допомогою команди Файл/Параметры страницы.
Вкладинка Поля дозволяє встановити розміри верхнього, нижнього, лівого і правого полів. Поле Образец цієї вкладинки показує, який вигляд матиме І сторінка з встановленими параметрами поля при друкуванні.
Вибрати назву змінюваного стилю і натиснути клавішу [Enter]. Після появи на екрані запиту про підтвердження зміни стилю слід натиснути клавішу ОК.
Більш широкі можливості для створення і модифікації стилів дає команда Формат/Стиль і вікно діалогу Стиль.
Вкладинка Размер бумаги дозволяє вибрати стандартні розміри із списка форматів, які підтримує Word. Якщо ні один із стандартних розмірів не підходить, то слід вибрати в списку форматів елемент Специальний і для нього вказати ширину і висоту. В полі Ориентация потрібно вказати орієнтацію документа Книжная (рядки документа паралельні короткій стороні аркуша) або Альбомная (поз. 1 на рис. 1.3.) (рядки паралельні довгій стороні аркуша). В разі зміни орієнтації документа з книжної на альбомну Word використовує розміри верхнього і нижнього полів для правого і лівого поля. При переході з альбомного на книжковий формат праве і ліве поле стають відповідно верхнім і нижнім.
В полі Образец зображується зразок, який відповідає вибраним параметрам. Стиль форматування. Розглянуті раніше команди форматування впливають безпосередньо на виділені фрагменти. Тому їх називають командами безпосереднього форматування. Цей спосіб зручний у тих випадках, коли потрібно змінити формат одного або декількох абзаців. Однак якщо потрібно придати єдину форму всьому документу, то зручніше один раз підібрати шрифт, розміри полів та інші атрибути і зберегти їх значення в так званому стилі з власним іменем. Наприклад, при підготовці книг слід один раз вказати, як оформити заголовок книги, заголовки розділів і сам текст. Тоді при оформленні документа не потрібно вникати в тонкощі оформлення, досить просто вибрати готовий стиль. Для вибору стилю слід розкрити список стилів панелі інструментів Форматирование і вибрати потрібний. Для створення нового стилю можна вибрати зразком будь-який оформлений абзац. Для цього цей абзац потрібно виділити, відкрити список стилів, ввести в рядку введення цього списка ім’я, під яким буде збережено стиль і натиснути клавішу [Enter].
Вибір елемента в полі Список визначає, які елементи будуть виводитись у списку Стили (всі стилі, стилі користувача або використовувані стилі). Вибравши певний елемент, в полі Образец абзаца можна побачити зовнішній вигляд абзацу при його форматуванні вибраним стилем, в полі Образец символов — рядок символів, форматований вибраним стилем, а в полі Описа-ние — короткий опис вибраного стилю (шрифт, його розмір, мова, міжрядковий інтервал та інші параметри). Вікно має кнопки Создать (створити новий стиль), Изменить (змінити існуючий стиль), Удалить (вилучити стиль). При натискуванні кнопки Создать відкривається вікно Создать стиль, в якому можна вказати параметри створюваного стилю. Поле Имя визначає ім’я створюваного стилю, поле Основан на етиле визначає стиль, на основі якого створюється даний. Кнопка Формат відкриває список основних параметрів формату, які можна визначити. Встановлений прапорець Добавить в шаблон добавляє новий стиль дошаблону, з яким працює документ.
15. Форматування таблиць в редакторі Word.
У Word можна відформатувати не тільки вміст таблиці (звичайно це текст), але і саму таблицю. Форматування тексту усередині таблиці виконується за допомогою тих же засобів, що і форматування символів і абзаців. Наприклад, якщо необхідно використовувати напівжирний шрифт, слід виділити текст і клацнути на кнопці Напівжирний на стандартній панелі інструментів чи натиснути комбінацію клавіш .
Якщо потрібно змінити формат самої таблиці (а не її вмістимого), слід виконати команду ТаблицяÞАвтоформат щоб відкрити діалогове вікно Автоформат таблиці.
У цьому діалоговому вікні необхідно вибрати один із представлених форматів і застосувати його до своєї таблиці. Після цього потрібно вибрати який-небудь формат і вказати частини таблиці, які потрібно відформатувати, причому можна встановити будь-яку кількість прапорців опцій. У вікні попереднього перегляду Зразок представлена таблиця після форматування. Якщо установлено всі потрібні параметри, слід клацнути на кнопці ОК.
16. Автозаповнення формул та прогресій в ЕТ.
Автозаповнення формул використовується для полегшення створення та змінення формул, а також для уникнення помилок вводу й синтаксичних помилок. Після введення знака рівності (=) і початкових букв або тригера відображення у програмі Microsoft Excel під клітинкою відображається динамічний розкривний список припустимих функцій, імен і текстових рядків, що відповідають буквам або тригеру відображення. Після цього елемент розкривного списку можна вставити у формулу за допомогою тригера вставлення.Щоб увести до діапазону клітинок прогресії потрібно:увести перший член прогресії і зробити цю клітинку поточною. Виконати Основне=>Редагування=>Заповнити =>Прогресія або перетягнути маркер заповнення за натиснутої правої кнопки миші і вибрати в меню, що відкриється, команду Прогресія. Вибрати в діалоговому вікні Прогресія тип прогресії: арифметична чи геометрична.
17. Використання майстру для введення функцій в ЕТ.
1. Виділити комірку, в яку необхідно ввести функцію.
2. Натиснути кнопку «Вставка функції».
3. В діалоговому вікні «Майстер функції» вибрати категорію функцій.
4. В розділі «Функція» вибрати необхідну функцію.
5. Після вибору функції з’являється палітра формул.
18. Застосування логічних функцій в ЕТ.
Логічні функції використовують для побудови логічних виразів, результат яких залежить від істинності умови, що перевіряється.
Для розв’язування таких завдань застосовують умовну функцію ЯКЩО. Дія цієї функції ґрунтується на використанні булевої алгебри, у якій змінні можуть набувати тільки значення «ІСТИНА» або «ХИБА» (1 або 0). Ця функція має такий вигляд:
У першому випадку функція набуває значення виразу 1, у другому — значення виразу 2. Як вираз 1 або вираз 2 можна записати вкладену функцію ЯКЩО.
Число вкладених функцій ЯКЩО не має бути більшим від семи.
Якщо умов багато, записувати вкладені функції ЯКЩО стає незручно. У цьому випадку на місці логічного виразу можна вказати одну з двох логічних функцій: І або АБО. Формат функцій однаковий:
Функція НЕ змінює на протилежне логічне значення свого аргументу. Використовується в тих випадках, коли необхідно упевнитися в тому, що значення не дорівнює деякій конкретній величині.
19. Побудова діаграм в ЕТ.
Діаграми призначені для графічного відображення числових даних у звітах, на презентаційних, рекламних сторінках тощо.
Діаграми поділяються на стандартні та нестандартні .
Найчастіше будують кругові, точкові, стовпчикові стандартні діаграми різних видів. Кругова діаграма відображає один виокремлений рядок чи стовпець числових даних з таблиці у вигляді круга з секторами. Точкова діаграма призначена для побудови традиційних математичних графіків. Гістограма (стовпцева діаграма) показує числові дані з вибраних стовпців таблиці у вигляді стовпчиків.
20. Поняття про ЕТ. Створення, відкриття та збереження робочої книги.
Електронна таблиця — сукупність рядків та стовпчиків, стовпчики позначені літерами латинського алфавіту, а рядки цифрами. Перетин рядка і стовпчика називається коміркою. Кожна комірка має свою адресу, яка складається з літери стовпчика та цифри рядка.
Для створення нової робочої книги у меню Файл вибрати команду Создать чи на клавіатурі натиснути команду Ctrl + N.У діалоговому вікні, що розкрилося, вибрати спочатку укладку, а потім шаблон, на основі якого буде створено робочу книгу; після чого натиснути кнопку OK.
Для відкриття існуючої робочої книги необхідно в меню Файл вибрати команду Открыть чи скористатися командою Ctrl + O, після чого розкриється діалогове вікно Открытие документа.
У прихованому переліку Папка слід вибрати диск, на якому знаходиться потрібна робоча книга. У переліку, що розташований нижче вибрати папку з книгою і саму книгу.
Для збереження робочої книги необхідно викликати команду Сохранить меню Файл або скористатись клавіатурною командою Ctrl + S. При першому збереженні з’являється діалогове вікно Сохранение документа. У прихованому переліку Папкаслід вибрати диск, у переліку, що розташований нижче папку, в якій необхідно зберегти книгу. У полі прихованого переліку Тип файла– формат, в якому буде збережено книгу. У полі Имя файлапотрібно увести ім’я книги й натиснути кнопку Сохранить.
21. Принципи роботи конструкторів типу Wizard(майстер, чарівник).
Принцип дії майстрів полягає у можливості користувача вибрати певні параметри операції у декільнох діалогових вікнах, що послідовно з»являються один за одним при натисненні на кнопку Наступний(Next) . Користувач має можливість як переходити до набору параметрів у наступному діалоговому вікні так і повернутися до попереднього вікна з метою зміни набраних параметрів кнопкою Назад(Back) . У будь-який момент користувач може припинити введення параметрів натиснувши на кнопку Готово(Finish).
22. Проведення елементарних розрахунків в ЕТ . Абсолютна та відносна адресація комірок.
У формулах розрізняють відносні та абсолютні посилання на певні комірки. Запис A1 — це відносна адресація комірки, натомість $A$1 — абсолютна адресація цієї ж комірки. Для процесу копіювання і придумана можливість абсолютної чи відносної адресації комірок.
23. Редагування та форматування діаграм в ЕТ.
Для редагування діаграми необхідно виділити потрібний елемент діаграми.Натиснути праву кнопку миші, щоб викликати контекстне меню. Воно містить ті операції, які доступні для даного елемента (вихідні дані).Вибрати потрібну операцію і зробити зміни.Друк таблиць та діаграм відбувається так, як і в текстовому редакторі MS Word.
Для форматування об’єктів діаграми використовується діалогове вікно команди, вибраної в меню Формат. При виконанні форматування цих елементів діаграми відкривається діалогове вікно, що має декілька вкладок з відповідним набором елементів управління . Часом вкладки мають подібні назви і подібні елементи управління до вкладок діалогового вікна Формат комірок.
24. Способи введення формул в комірки ЕТ.
Для введення формули у комірку потрібно її виділити і ввести в рядок формул або у комірку знак «=».Формула може містити посилання на комірку (її адресу) або на діапазон комірок, а також на імена, що представляють комірки або діапазони комірок. У формулу можна вводити посилання на комірки різних робочих листів і книг. Посилання, що поширюються на декілька робочих листів, називаються тривимірними. Комірка, що містить формулу, називається залежною, бо її значення залежить від значень комірок, на які є посилання у формулі.
