Загальна характеристика ОС Windows

1. Переваги та недоліки ОС Windows

ОС Windows – це 32-х розрядна ОС, яка забезпечує одночасну роботу декількох програм. Була розроблена у 1985 році як надбудова над ОС MS DOS. На сьогодні це найбільш розповсюджена ОС у всьому світі.

Переваги:

1. можливість працювати у багатовіконному графічному середовищі;
2. обмін даними між різними додатками – одна програма може використовувати дані, створені іншою програмою;
3. багатозадачність – підтримка одночасного виконання декількох програм;
4. доступність всієї оперативної пам’яті комп’ютера для програм;
5. єдиний інтерфейс всіх прикладних програм;
6. підтримка масштабованих шрифтів;
7. підтримка мультимедіа.

Недоліки:

1. збільшення навантаження на апаратні засоби ПК – потрібен потужніший комп’ютер, який потребує більших фінансових витрат;
2. деякі програми працюють повільніше у 1,5 – 2 рази;
3. деякі системні ресурсі є спільними для всіх програм (дата, час, набір кольорів, шрифти і т.д.), тому некоректна робота однієї програми може викликати «зависання» іншої програми або всієї ОС.

2. Основні характеристики та поняття ОС Windows

До основних характеристик ОС Windows відносять:

1. графічний інтерфейс користувача (GUI) – це наглядне відображення всіх об’єктів (папок, файлів, дисків і т.п.), а також результату виконання певних операцій. Передбачає обов’язкову роботу з мишею. Включає в себе робочий стіл (desktop), який складається з таких елементів:

— поверхні робочого столу з піктограмами, ярликами, папками та вікнами програм;

— панелі задач з головним меню Windows – кнопкою Пуск;

— контекстного меню, яке показую, що можна робити з даним об’єктом у даний момент часу.

Об’єкт – це все, чим оперує ОС Windows – програма, група програм, диск, папка, файл, документ, піктограма, ярлик.

Документ – це будь-який не виконуваний файл, який містить інформацію, створену користувачем. Документом може бути графічне зображення, текстовий документ, електронна таблиця, звукова інформація та ін.

Піктограма – це графічне представлення певного об’єкту. Складається з графічного зображення об’єкту — іконки та підпису під нею.

Ярлик – це посилання на деякий об’єкт, розміщений у файловій системі. Його використання значно прискорює доступ до об’єкта. Ярлик відрізняється від піктограми тим, що в нижньому лівому кутку має стрілку.

Папка – спеціальний файл, який містить список файлів та інших папок. Це поняття аналогічне до «каталогу», але воно значно ширше. Папкою може бути сам носій інформації, окремий комп’ютер, мережа і т.п.

1. вдосконалена файлова система FAT 32, що характеризується підтримкою довгих імен файлів (до 255 символів) та можливістю працювати з логічними дисками розміром до 4 Тбайт і файлами розміром до 4 Гбайт.
2. багатозадачність – це можливість одночасно працювати з декількома прикладними програмами — ОС відводить певний час кожній з працюючих програмі по його завершенні передає керування іншій програмі. Це призводить до ефективнішого використання ресурсів системи і зменшує можливість «підвішування» системи.
3. 32-розрядні драйвери зовнішніх пристроїв – це драйвери захищеного режиму, які керують системними ресурсами так, щоб декілька задач могли отримати до них доступ одночасно.
4. використання віртуальної пам’яті– це продовження оперативної пам’яті ПК на жорсткому диску у т.з. файлі підкачки, що необхідно при одночасній роботі декількох програм.
5. документоорієнтована робота –орієнтація при роботі не на прикладні програми, а на документи, які автоматично викликають необхідні прикладні програми.
6. підтримка технології Drag and Drop– зручний механізм для роботи з об’єктами.
7. вбудовані можливості для роботи з локальними та глобальними комп’ютерними мережами.
8. використання масштабованих шрифтів True Type –це шрифти, кожен символ яких описано за допомогою математичних формул, тому вони можуть плавно змінювати розміри без втрати якості.
9. використання технологій обміну даними – обмін різними типами інформації між різними прикладними програмами, що забезпечується через буфер обміну.
10. багатокористувацький інтерфейс – дозволяє встановити різні конфігурації робочого столу, меню Пуск, локальної мережі і т.п. для різних користувачів.
11. підтримка технологій Plug and Play– система автоматично визначає пристрої, підключені до комп’ютера, підключає потрібні драйвери та настроює їх конфігурацію.
12. системні утиліти– це програми діагностики та лікування помилок на дисках (ScanDisk), дефрагментації та очистки дисків.
13. база даних про конфігурацію системи– вся інформація про параметри системи, конфігурацію програмного та апаратного забезпечення зберігається у системному реєстрі.
14. підтримка технології ММХ– використання можливостей системи для роботи з мультимедійною інформацією.
15. підтримка AGP- та USB-шин –AGP-шина – це швидкісна відеошина, призначена для передачі великих об’ємів графічної інформації. USB-шина призначена для підключення периферійних пристроїв, що сприяє розвантаженню системи, оскільки не виникає потреби у додаткових портах і слотах розширення.
16. можливість одночасного використання на одному ПК двох дисплеїв.

3. Класифікація ОС

Стандартні ОС та ОC для управління роботою комп’ютерних мереж

Операційні системи підрозділяються на дві великі категорії — стандартні і мережні.

Стандартні операційні системи, чи операційні системи загального призначення, призначені для реалізації наступних задач.

• Управління апаратними засобами комп’ютера.

• Створення робочого середовища та інтерфейсу користувача.

• Виконання команд користувача і програмних інструкцій.

• Організація введення — виведення, збереження інформації і упрравління файлами і даними.

Мережні операційні системи виконують функції стандартних операційних систем, а також, додатково до них, реалізують задачі, зв’язані з управлінням роботою з файлами, даними і ресурсами, що знаходяться на різних вузлах мережі.

Основні стандартні ОС та їх характеристика

Найбільш відомими операційними системами загального призначення є Microsoft DOS, Microsoft Windows 95/98, Microsoft Windows NT, IBM OS/2, UNIX.

MS DOS — це 16-розрядна однокористувацька однопроцесорна операційна система, що дозволяє працювати тільки в реальному режимі роботи в адресному просторі до 640 Кбайт. Більш докладно ця операційна система і робота з нею розглянута в наступній главі.

• Windows 95/98 — 32-розрядні багатокористувацькі багатозадачні операційні системи, що дозволяють працювати в захищеному режимі з процесорами сімейства Intel.

• Windows NT — 32-розрядна багатокористувацька багатозадачна, багатопроцесорна операційна система, що працює в захищеному режимі. Має убудовані мережні можливості і засоби забезпечення безпеки.

• OS/2 — 32-розрядна багатозадачна операційна система, призначена для роботи з процесорами сімейства Intel. Працює в захищеному режимі, має убудовані мережні можливості.

• UNIX — 32-розрядна багатокористувацька багатозадачна операційна система, що має вбудовані мережні засоби. Різновиду цієї ОС: LINUX (Intel), AIX (IBM), A/UX (Macintosh), Coherent (Intel), NeXTSTEP (Intel RISC), Xenix (Intel), UnixWare (Intel), ULTRIX (DEC) і ін.

Основні ОС для управління роботою комп’ютерних мереж та їх характеристика

Мережні операційні системи дозволяють організувати керування роботою комп’ютерної мережі і спільний доступ користувачів до мережних файлів і ресурсів.

Мережні операційні системи бувають одноранговими і серверними.

Серверні системи відрізняються від однорангових більшою складністю і потужністю і цілком заміняють собою стандартну операційну систему.

Однорангові операційні системи можуть установлюватися на будь-якій робочій станції. Серверні операційні системи складаються з двох частин: одна частина розташовується на сервері, а інша — на робочих станціях.

Однорангові мережні ОС застосовуються на ПК самостійно у виді окремих програмних засобів або входять до складу пакетів, іншу половину яких представляють програми, що обслуговують могутні комп’ютери керування мережами, — сервери. Операційні системи, наприклад OS/2 WarpConnect, Windows NT Workstation, Windows for Workgroups, Artisoft LANtastic Network Operating System, Performance Technologies PowerLan — однорангові.

До числа серверних операційних систем з високою продуктивністю і широкими мережними можливостями відносяться: Novell NetWare, Windows NT Server, , Windows 2000 Server, OS/2 LAN Server, LinuxServer.

3.2. Робочий стіл та панель задач

1. Робочий стіл ОС Windows

Основним елементом графічного інтерфейсу користувача в ОС Windows є робочий стіл, який завантажується одразу після завантаження ОС у вигляді фону на екрані монітора. На робочому столі розміщені основні (обов’язкові) піктограми, піктограми та ярлики для Internet-програм та програм користувача.

До основних піктограм робочого столу відносять:

· Мой компьютер– програма для роботи з папками, ярликами та програмами в межах одного ПК;

· Мои документы – папка, де зберігаються всі документи, що створюються користувачем незалежно від їх типу;

· Портфель– піктограма папки, призначеної для синхронізації документів, розміщених на різних ПК. Зазвичай використовується для автоматичного узгодження нових версій документів, якщо користувач працює з портативним та настільним ПК. При цьому файли, які з’явились на одному ПК і відсутні на іншому або дата їх останньої модифікації новіша, переписуються в цю папку;

· Мое сетевое окружение– папка, що містить піктограму Вся сеть, яка забезпечує доступ до списку робочих груп і комп’ютерів, що до них входять, а також список ярликів мережених папок, на які заходив користувач. Дана піктограма з’являється на робочому столі лише тоді, коли даний ПК містить мережевий адаптер.

· Корзина – папка, куди поміщаються файли та папки, знищені засобами Windows. В будь-який момент цю папку можна відкрити і відновити знищений об’єкт. У корзину не потрапляють файли, знищені програмами MS-DOS, по комп’ютерній мережі та на гнучких дисках.

До піктограм та ярликів Internet-програм відносять:

· Internet Explorer – програма, яка завантажує Web- браузер.

· Outlook Express– програма для обробки електронної пошти.

· Мастер подключения к Интернету–забезпечує швидке та зручне під’єднання до мережі Інтернет.

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

Основні об’єкти ос Windows

Об’єкти (програми, папки, документи)у звичайному неактивному стані представлено у вигляді значків із відповідною назвою (рис.1). При завантаженні програми, відкритті папки чи документа в середовищі ОС Windows відкривається певне вікно, що є також об’єктом операційної системи.

Для ефективного і зручного використання усіх можливостей сучасних IBM – сумісних комп’ютерів застосовують ОС Windows, яка має так званий графічний інтерфейс – засоби для взаємодії користувача з комп’ютерною системою.

Головним елементом інтерфейсу є вікно. Англійське слово „windows” означає „вікна”.

Папка в Windows – сховище різних об’єктів: файлів, інших папок, образів дисків, принтерів. Папки позначаються жовтим прямокутником із виступом у лівому верхньому куті. Серед усіх папок, записаних на диски комп’ютера, існують такі, що необхідні для роботи самої системи Windows та які користувач сам не створював. Ці папки називаються системними.

Об’єкт піктограма (іконка, або значок) – засіб для доступу до папок, файлів, панелі управління, будь-якого елементу інтерфейсу.

Є чотири способи розташування піктограм у вікні: великі значки, малі, список, таблиця (детально). Перевага розташуванні піктограм у вигляді таблиці у тому, що таке розташування надає найбільш повну інформацію про ці об’єкти, а саме їх тип, розмір, дату створення (знищення), розміщення, коментарі…

Ярлик – невеликий файл з розширенням .lnk (розміром до 1 Кбайта), що позначається картинкою-піктограмою на якій зображена вигнута стрілка. Ярлик містить посилання на будь-який об’єкт (програму, документ, папку, принтер тощо), тобто адресу цього об’єкту.

Вказівник миші – екранний елемент, за допомогою якого виконують частину вказівок в ОС. Під час переміщення мині вказівник на екрані рухається синхронно.

Рис. 1. Об’єкти ОС Windows

Контекстне меню

Отримуємо при натисканні ПКМ на об’єкті. Містить список можливих дій, які користувач може виконати з даним об’єктом. Зміст контекстного меню належить від типу вибраного об’єкта і від попередніх операцій з ним.

На (104-клавішній) клавіатурі клавішу контекстного меню можна знайти в нижньому ряді справа від клавіші пробілу, між клавішею головного меню та Ctrl.

За допомогою контекстного меню можна дізнаватися про властивості вибраного об’єкта (ПКМ, команда Свойства).

Керування об’єктами за допомогою миші

Основними прийомами керування об’єктами за допомогою миші є:

клацання – швидке натискання й відпускання лівої клавіші миші;

подвійне клацання – два клацання підряд;

клацання правою клавішею;

перетягування. При цьому відбувається переміщення екранного об’єкта, на якому встановлено вказівник миші.

протягування миші виконується як перетягування, але його супроводжує не переміщення екранного об’єкта, а зміна його форми;

спеціальне перетягування – виконують як і перетягування, але з затисненою правою клавішею миші;

затримка – наведення вказівника миші на об’єкт і затримка на деякий час, що супроводжується появою спливаючої підказки про об’єкт, над яким виконана затримка.

Способи виконання дій над об’єктами

Над об’єктами чи елементами вікна визначені конкретні дії. Існують чотири способи виконання дій над об’єктами, які можна виконати за допомогою:

комбінацією клавіш клавіатури (Alt+підкреслена буква у команді меню).